Я віришила завести блог, тому що немає кому виговоритись.Є подруги, друзі, батьки, сестра, але не має тієї людини яка б мене зрозуміла по-справжньому.Хочеться вірити, що блог мені допоможе.Ну що ж, почнемо? Мене звати Оля, мені 15 років і живу я в забитому місці.Батьки хороші і родичі також, сестра в якої все прекрасно, а друзі чудові.Просто не всі мене розуміють і це прикро.Ось і все, моє життя можна описати в кількох реченнях.Але мені байдуже.Дуже люблю фото, з сенсом і без.Фото-це та справа якою я можу займатись вічно, так.. ВІЧНО! Я можу дивитись будь-які фотографії 24 години на добу, ви подумали зараз, що я хочу бути фотографом?Хм, можливо.Але більше я хочу бути журналістом, знаю, що не поступлю.Просто не вмію викладати свої думки так, як треба.Багато разів хотіла сама писати твори, але нічого не виходило. Тому мені залишається вчити хімію і бути фотографом, хоча подруги кажуть, що це не серйозна професія.Мене це дуже обурює, але буду робити те, що вважаю за потрібне!Ось так, перший пост завершено. Дякую за увагу :)