Вибачте, ті 9 людей які підписані на мене, що я не писала, не давала знати про себе, що взагалі закинула свій блог і забула про нього.Мені зараз соромно, бо я навіть і не хотіла сюди повертатись.Багато чого є розказати, ну по-перше я тепер буду писати виключно українською мовою.Так!і мені байдуже, що мене може ніхто не зрозуміє, так як мало хто тут читає мене взагалі!мені байдуже тепер, буду писати для себе, буду сама собі відповідати, сама собі писати, читати і т.п. т.д.! Я хочу розповісти про мою весну.Весна, БОЖЕ я дякую тобі за цю чудову, теплу, сонячну весну!І мені всеодно, що поки що нічого хорошого не трапилось!Бо зараз все таки 26 березня, березня…так швидко час йде, згадую як тільки я прощалась з літом, зустрічала осінь.а зараз вже 26 березня.Час, дати, місяці, роки, куди ви?куди ви тікаєте так швидко?я навіть не розумію, чому ці дні летять так бездумно, незалишаючи за собою ніякої пам*ятної події чи навіть слова.Я зараз пишу і в мене ніби рвота слів.Пишу те, що думаю.А думаю лише про нього, про найкращого, найщирішого.Так, це маразм 15 річної дівчинки, але що ж поробиш.Це кохання вже триває 2 роки, я хочу дихати вільно знову, хочу забути як це плакати вночі, бо немає приводу сміятись, я хочу…дуже хочу почати жити, жити так як жила.Веселитись, гуляти.Моє теперішнє життя складається з трьох частин: навчання, друзі, він.ВСЕ, мене більше нічого не хвилює.Навіть на батьків *насрати*. Але ж головна частина це ВІН, чому мені на батьків то *насрати* а на нього ні?БОЖЕ, докотилась.пишу маразм, вибач мене той хто зараз це читає, просто рвота речень, безглуздих, але з сенсом.яким сенсом?тут гамняно, не читайте якщо не подобається.УРА ТАВАРІЩІ канікули.