мій брат екзорцист і він мене трахає
вбиваючи у мене кілок свого диявола
притримуючи лезом стулки мушлі
ніби двері - тонкою шпарою світла знадвору
заклинює отвори світу зубами у поцілунку
пропускає зі світла у темряву й з темряви у світло
мовби тепло у біль і біль у тепло
комах своєї затраханої віри
коли я намагаюсь тихо померти під душем
померти від тієї страшної любові
чия вага не про моє маленьке котяче серце
ніби чиясь анонімна душа у газовій камері цієї ночі
синіє і роздирає нігтями горло своє
задихаючись і все віддаляючись від розуміння чого ж вона хоче
хоче
насправді
браза, то я захлинаюся тим поетичним садизмом
що переплутує жужмом кеди, джинси, білизну,
здерті з бажання мов жмутком пульсуючих запитань
що посинілими нігтями пошматували горлянку мого
непритомного "Янь "
фарватери й повітряні коридори для літаків
повільно заповнює кров з металевим присмаком ревнощів
до усіх
кого ти так легко любив