Мені здається, в коханні, симпатії, закоханості можна зробити лише одну помилку - промовчати про неї. Це як дівчині побачити у вітрині магазину плаття своєї мрії і сказати: "Я куплю його завтра". Вони ж всі знайомі з законом підлості, вони знають, що завтра його заберуть у нас з-під носа.
Зі мною так не раз бувало: Я робив крок вперед і два кроки назад, пояснюючи своє мовчання тим, що у нас мало спільного, у неї напевно хтось є, я не в її смаку… зрозуміло, не знаючи про її смак нічого. Але куди частіше я був відважним, і я пишаюся кожним вимовленим в очі "Я люблю тебе", "Ти особлива", "Ти мені подобаєшся". Тому що не настільки важливо, що ви чуєте у відповідь і чим закінчується ваша історія. Важливо те, що ви використали свій шанс, і вам нема про що шкодувати.
Любов - це безмежна сміливість, і з сміливості ж починається моя повага до людей.

І так, звісно, для непідписаних це - ліричний натяк. Шанс є завжди.