M E L O M A N I A

Не вмієш говорити з людьми не говори.

Так вони подумають, що ти кращий ніж ти є насправді

нормально було, весело іноді навіть.

але мене тошнило/голова боліла/температура/тошнило/соплігорловухонос.

а взагалі нормально.

в гараджі було краще)

але так як тоді в гараджі було ніколи не повториться

в автобусі всю дорогу грала кол мі мейбі, фаревей фаревей, тіму носили всі на спині, і було багато їжі, хоча на диво я їсти не хотіла.

за допомогою Насті ми нашли блог всімалюбимх Сави, Тимофійка та Назараепти)

ех Тамофійко(це ж я тебе колись так називала) мене не здивували твої пости, тільки одна зацепка зачепила. Ти написав, що зря потратив на мене зиму, хоча міг бути з Дашою. Нашо таке писати? Чом би не сказати мені це тоді?Взимку?

Назар, я читала ітак всі твої пости, тут проблем немає.Посправді я думала ти гірша людина, коли ти взнав шо я розказала все Насті, ти поняв мене, АЛЕ Ж МОСКАЛЬЦЮ НАДА ВИСТУПИТИ, ВИЇБНУТИСЬ.єбичь нахуй.

нехватало на Екскурсії Насті) ми би повеселились, ну нічьо нічьо) Не буду більше нічого писати, бо здається блог має лишні вуха.

моє життя проходить в якомусь вічному очікуванні. очікуванні фільмів, книг, серій, подій, людей, автобусів. зими, весни, літа, осені. дзвінків, повідомлень, зустрічей. свят, теплої погоди, вихідних. в очікуванні того, що все зміниться. в очікуванні того, що одного разу все буде добре. а потрібно просто перестати чекати і нарешті почати жити.

може в тобі теж

болять люди.

може тебе теж

ножем в спину.

ти приходь.

нам добре буде.

до біса весь світ.

я без тебе стину.

Чудово все+

скоро Карпати, ура ура ура

Настя міу міу лаві лаві, жаль шо ти не їдеш з намиии,

наржалась сьогодні з Соло і Джуліаном

весело, тепер ми знаємо як пахне сміх :)

Водолей. 15 октября.

Водолеи, теперь всё по-другому. И слова. И поступки. И люди. И мысли.

I'mma do it, do it like I wanna do it

You don't know me, like you ain't never know me before

I'mma bring it bring it, I'mma give it give it

Часом буває так, що хочеш почути

речі яких ніколи б не знати

і тягне за руку тебе в то місце

де думаєш краще б очей не мати

ти дивишся на кухні на кран і воду

а правда нізвідки не виходить

і дивляться очі твобі знайомі

і їхні очі твоїм говорять