breath

ти щастя моє нікому не сказане

ти мрія моя давно вже загадана

Cейчас я совсем не понимаю, о чем мы с тобой могли разговаривать часами и мне хотелось еще и еще

И все те дни, мы не одни.

я девочка, я не хочу быть с тем, кому я нравлюсь, я хочу того, кому на меня похуй

как бы пережить эти холода.
без тебя.

я любила, когда ты мне писал. любила слышать от тебя привет. что я могу сказать? могу сказать, что скучаю. скучаю по тебе.

Морозно й холодно дуже

Завірюха мете без кінця

Не найти мені тебе друже

Не побачити очі твої

Сніг під ногами повсюди

Білосніжні ялини й дома

І здається ось-ось побачу

А тебе все нема і нема

Зима свою радість кидає

Завірюха нас в сніг заметає

Але я, але я надалі

Все тебе і тебе шукаю

19,12,09

Була зима і холодно було,

Кохання у віконце зазирнуло

І постать появилася твоя,

Коли в душі ще осінь панувала,

Коли кружляло листя у танку,

Коли були дитячими ще мрії:

З'явився ти, усе перемінив,

Перемінив усі мої надії.

28,06,12

В думках літаю… спогади… слова..

Колись було все весело та просто

Я закохалася у тебе як дитя,

Про що тепер я дуже пожаліла.

Тобі довірилась, тобою я жила,

На тебе я всю ніч та день чекала.

Дарма тоді відкрилася тобі,

Лиш боляче зробила я для себе.

Була пора коли щасливою була,

Мабуть, і зараз я щаслива.

Забула я про тебе назавжди,

Не хочу повертатись у ті мрії.

де день від дня лише надії.

Настало літо. Тепла ця пора.

Для нас лише розлуку принесла.

Чужими один одному ми стали.

Так вийшло… з тобой ми не пара…

23,06,12

Літо настало. Хочеться тепла.

Хочеться, щоб поруч любов твоя була.

Щоб тихі розмови до ночі,

Поцілунки солодкі, ти мій хороший.

Щоб по місту лиш вдвох серед ночі,

Щоб дивились очі у очі,

Щоб щирими були почуття

Й незабутнім стало це відчуття.

Щоб разом були ми з тобою

Не розлучали нас ні сльози, ні горе.

Щоб кохання нас об\'єднало,

Емоцій чимало воно нам давало.

Хочу, щоб просто були ТИ і Я,

Щоб нарешті стала щасливою я,

Щоб нарешті стабільність настала:

Один одного щиро ми покохали.

05,06,12

Я знову лишилась online одна

Самотня постать біля вікна

Вже пасмурно на дворі стало,

Але печаль не відпускала

А я сиділа… Я чекала…

Настала ніч та я не спала,

На місяць довго споглядала

І зорі тихо рахувала

Сиділа згадувала все:

І зустрічі оті й страждання,

Спільні проблеми, сподівання;

Але ніяк не забувалась:

Остання мить, як ми прощались.

А я online … А я одна…

Та на душі печаль все ж та.

А в мріях все живе надія,

Що все мине, усе, мій милий!

І буду я тут не одна,

А будеш ти й наше життя,

І будуть знову почуття,

Той час щасливий, та пора

Думки не пахтітимуть печаллю,

Лиш радістю і вірністю очей.

Я і ти будем поряд, без жаллю,

Зустрічати сяйво ночей.

23,11,10

Пам’ятаєш говорила забуду?

Пам’ятаєш говорила не буду?

А слова свої пам’ятаєш?

Ти не розумів, що ними вбиваєш.

Пам’ятаєш той вечір, той день?

Я почула чимало пісень.

Пам’ятаєш слова ті даремні,

Поцілунки п’янкі, нескінченні?

Але я лиш одне не збагну,

Чому мене залишив одну?

Почуттями навіщо ти грав?

Ти ж ніколи мене не кохав.

Та й я тебе в житті не кохала,

Лиш на зустріч з тобою чекала.

Лиш в слова ті безглузді вірила,

І душу від тебе закрила я.

Та й тоді, коли зрозуміла,

Я тебе пробачить зуміла.

Не тримаю на тебе я зла,

Не для тебе квітка росла.

02,01,12