Не оброни единицу жадно хватая нули`

говори, не говори
но мне его не хватает
и каждая клетка меня это понимает

мне иногда нравятся люди, которых я совершенно не знаю. но самое забавное начинается в тот момент, когда я начинаю ревновать их

солнце мое на закaте.мой айзбер.

знаете в жизни наверное самое главное прожить ее так как завтра утром ты не увидишь солнце.Так, что бы ты смог всем рассказать что ты чувствуешь, что тебя волнует, так что бы ты легко мог набрать номер и сказать уже давно что ты думаешь.мы не выкладываем все мысли, они так же остаются не изведанными.Когда кто то делает ошибку -учись, и никогда не повторяй, а то надоело учится на свои мне ошибках !

она как бабочка в космосе

мечтай

розбиваю тарелку об его голову, споминает он песню збывая о боли.

включаю я музыку и радуюсь всему. больше цветов я не хочу !

умирать ему страшно.умерать не ему.так пусть я танцую танго на полу

На Марсе классно - красные пески, крутые горы и кратеры
Безумно красивые каналы рядом с экватором
Ничто не сравнится с тамошними закатами
Правда, холодновато и давление, мягко говоря, низковатое

кто-то пишет кровю по бумаге

кто-то просто кому то льсит

кто-то за словом в карман не лезит

кто-то - молчит.

дождь. и замученны люди все дома, все убежали от проблем и спрятались по теплым одеялам.Они седят за своими делами, читают книги, смотрят ТВ или вышивают крестиком.Далеко, наверно, и есть то, кто сейсас один, без поддержки, он сам. Ему тяжело, но не упустит руки, будет ити до конца.Будет искать выходи, но не будет легких проблем, сейчас черная полоса, на долго она.

2.Когда мы выключаем свет, выключаемся и мы, мы начинаем думать о чем то другом.Оставаясь на едине сам з собой мы становимся другими, думаем уже по другому и засипаем всеровно о чем то думая.

Так и она засыпала с головой мыслей, засыпала что бы утром проснутся, засыпала с мыслями о жизни.

Вона думала про все на світі, про дитинство, маму, батьків, родину.Думала про життя. яке воно тяжке і гірке випадає на її долю.Вона могла б все змінити, але не було тієї любини, яка допоможе її.Не відчувала підтримки: " всі на вкруги заздрісні " - говорила вона. І так на справді було, люди хтіли наживитись і отримати все безкорисливо.

Приходячи додому вона кидала речі, йшла у вану, потім сідала за пошарпаний ноут, лише в інтернеті вона знаходила однодумців, лише там можна було пожалітись і тебе зрозуміють…Лише там вона знаходила прихіть, лише там були її друзі, вони не знали про її статки, одне ім'я, код сторінки, мейли, блоги..Вона була з усіма на ти, пишучи блоги - вона вкладала туди душу, а читали те не всі, я впевнена, що одиниці знали про її сторінки на якийх вона виплескувала душу, нікому то не цікаво було, адже у всіх свої справи.

Писала вона і книги, вірші і мріяла про них тримаючи в руках, але ніколи не розповідала про них нікому.А якшо б зломався комп'ютер і вся пам'ять стерлась, нічого не змінилось, головне, що все у серці.

3.Одного дня все почалось саме так.Все по плану, вона не залежна в усьому, нікому нічого.Вімкнула нет і сіла писати свої нікому не відомі сторінки книги про якихось жахливих людея, котрі завжди знущались, принижали її друзів, відповідала на дзвінки.Вона не знала, що снанеться сьогодні вже вечері, що марно займатись маєчнею, коли її настане кінец.Все те сталось, як і гадалось.Коли на мить вона відволіклась, а якраз вона була заклопотана, сиділа впялившись в монітор і шось друкувала, щось перероблювала.Шум він чайника, змінали тиша і тут сталось те, нікому не віданне.Вона просто задивилась на монітор екрану, нічого ж такого, а іі він засмоктав.Тиша вічна в квартирі мала б бути вічно.Вона там у світі інтернету, вже немає паперів турбот.Її життя почалось з нової сторінки.

4.