Blue October

loveviewy:

mit-hase:

Срань господня.. это же Я!

potter-pan: vorontsova

https://rinny.viewy.ru/, спасибо, надеюсь, что тебе понравится: *

bler :

o-smirnova :

maruskahappiness :

mashulyami :

hiphop :

а было ведь.

https://your-whatsername.viewy.ru/, спасибо, надеюсь тебе понравится: *

и блог у тебя отличный!

bler :

xamlo :

nastisha :

turboolya :

tryagain :

vasily :

ciel :

(via hiphop )

loveviewy:

zasutskaya:

вот бы и у нас на Новый год было так красиво *__*

—ledger, miracle-

ilikeit:

juliana23:

remic :

Привітик, Сонце! Я пишу тобі востаннє. Спершу хочу попросити вибачення, що пішла тоді, не попрощавшись. Я знаю, що ти страждав цілу ніч. Бо я залишила тебе самого. Самого на холодному ліжку. Це важко. Я знаю, бо і мене не раз так кидали. Тому я і пишу, щоб не здатися холодною і чужою. Я пишу, бо ти багато означаєш у моєму житті. Надто багато, щоб піти не попрощавшись. Тому я пишу цей прощальний лист. Він може здатися тобі надто маразматичним, позбавленим сенсу, але постарайся зрозуміти мене. В тебе це добре виходило. Хоча ти не зрозумів найважливішого. Отже, я народилася на світ цей, щоб кохати його і бути коханою. Саме так. Я любила маму і тата, схід і захід сонця, спів солов’я і навіть жаб’яче квакання, і все-все, бо для мене все це було частиною одного цілого – Світу, доброго і прекрасного. Я любила його, а він мене. Я обдаровувала його любов’ю. І він не був у боргу переді мною. Так я дивилася на світ, коли була мала. А як могло бути інакше? Я тобі не раз казала, що я народилася для кохання. Мені байдуже до слави. Бо вона минуща. Можеш не вірити, але я не заздрю ні кінозіркам, ні олімпійським чемпіонам, ні видатним письменникам. Нікому! Слава - це не ціль мого життя. Ціль мого життя – кохати і бути коханою. Знаєш, коли мені було 14 років мені здавалося, що я закохалася раз і назавжди. Він був моїм однокласником. Його звали Сергій. Скільки листів я йому написала, скільки ночей я недоспала через нього – не перелічити! Але він мене не кохав. Одного разу я його запитала: „Ти мене кохаєш?” „Ти мені дуже подобаєшся, ” - була його відповідь. „Я ж тебе запитала, а ти не відповів, ” – продовжувала я. „А що таке кохання? Я думаю, що це вигадки слізливих поетів. Але ти мені подобаєшся дуже-дуже. Чесно. Ти ж знаєш, що я не вмію брехати, ” – сказав Сергій. А я такого не чекала Ця розмова відбулася якраз на випускному. Відтоді я його не бачила… Я не сумую за ним. Я не кохала його по-справжньому. Мені жаль своїх розбитих надій. Не звинувачуй мене у егоїзмі. Я не егоїстка. Я належу до людей-екстравертів. Я люблю зовнішній світ. Я у ньому комфортно почуваюсь. Ти мене, мабуть, не розумієш. Я знаю, що ти мене кохаєш. Мені це дуже приємно. Ти для мене багато означаєш. Справді. Я ще раз дякую тобі за все. Як ти пам’ятаєш, ми зустрілися випадково. В метро. Ти довго дивився на мене. Я помітила твій погляд. Потім ти вийшов. А я проїхала ще три станції. А потім ми зустрілися ще раз. І відтоді не розлучалися до того страшного дня, коли я пішла. Я не хотіла йти. У мене в душі йшла боротьба, але я мусила. Я не хочу обманювати тебе. Я не та жінка, яка тобі потрібна. Я не можу просто приймати любов. Я не можу бути пасивною. Я – активна. Я хочу не лише приймати, а й дарувати кохання. Я не можу дати тобі того, на що ти заслуговуєш. Я тебе НЕ КОХАЮ! А ти заслуговуєш на кохання. Ти навіть не уявляєш, як мені важко зараз. Але я мушу поставити всі крапки над „і”. Я НЕ КОХАЮ ТЕБЕ! Я можу лише сказати, що ти мені подобаєшся. Так, це правда. Але я не можу покохати тебе. Хоча мені дуже хотілося б. Але я не можу. Я не можу більше тебе обманювати. Мені дуже боляче це робити. Я МУШУ ЙТИ! У мене є до тебе велике прохання – не шукай мене! Так ти лише ще більше роз’ятриш собі серце. ЗАБУДЬ МЕНЕ! Так ніби нічого не було. Так буде краще для тебе. Ти заслуговуєш на кохання. Велике і справжнє. Як саме життя. Бо життя – справжнє. Це не марево. Воно реальне. Ти ОБО’ЯЗКОВО зустрінеш ЇЇ. Я БАЖАЮ ТОБІ УСПІХУ!!!!!!!!!!!! Та, що прагне кохати P.S. Ти можеш звинувачувати мене у боягузтві. Так, тут я винна. Мені важко було б сказати це, дивлячись тобі прямо в очі. Ти б не повірив. Коротше, вибач мені за все і успіху в житті.

Автор невідомий

Я не знаю чому, але цей лист здається мені неперевершаним.

просто мурашки по шкірі після прочитання

miracle-:

Я представляю какой богатый внутренний мир у человека, который это рисует

miracle- :

zasutskaya :

ЛОЛ, что? Что за абсурд?

Сегодня я посмотрела видео каких-то грёбаных новостей, где говорили о том, что украинский язык официально многими странами признан самым смешным и сама Джоан Роулинг сказала, что украинский язык и украинцы перепортили её весь фильм своим языком. Я полна возмущения и ненависти к людям, которые так считают. Украинский язык - это один из самых красивых и мелодичных языков в мире. Как прекрасны стихи Тараса Шевченка и Леси Украинки; как красиво говорить на нём и петь на нём. Что за чушь придумали люди о его "смехотворности". Таким людям мне хочется сказать лишь одно - Дорогие мои, если вы не умеете разговаривать на украинском языке и не можете нормально его воспринимать, то пожалуйста, пожалуйте в ЖОПУ! Украина - это вам не дерьмо и не какая-то побрякушка, с которой можно обращаться непонятно каким образом. Украина - это потрясающая страна с потрясающим языком. Я горжусь тем, что я - украинка и родилась именно здесь. В общем, я полна негодования. Україна - це дуже чарівна країна, її мова змушує серця битися в такт зі словами. Я люблю цю мову і країну.…А завзяття, щира праця свого ще докаже, Ще на нашій Україні піснь гучна розляже, За Карпати відіб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами…. (уривок з гімну України)

via youcouldbehappy

Именно.Люди, украинский язык один из самых красивых и мелодичных в мире.Как тогда он может быть смешным?Какое право они имели оскорблять чей то родной язык?Мы же этого не делаем.С такой же уверенностью я могу сказать что немецкий к примеру самый ужасный язык, или русский грубый язык.Вам приятно будет, когда оскорбляют какую то часть вас?Вот и я думаю что нет.Я просто в шоке от этого заявления, и вообще от наших людей.Уважения к кому то или чему то вообще потеряно.К чему катится мир.

remic:

kapranova:

навсегда тебя люблю.

sovanas :

(via this-is-zaebisya )

yeahopme:

zum-zum:

wwwmanyasha:

nastyapril:

394:

ТЫ ИДЕШЬ ЧТО-ТО ПРОСИТЬ У РОДИТЕЛЕЙ:

А ОНИ ТАКИЕ "ЧТО?"

А ТЫ ТАКАЯ "НИЧЕГО…"

loveviewy:

frostfeeling:

Это я на физ-ре :D

via paramorova nitaleto

loveviewy :

moshpit :

18 полезных жизненных советов.

1. Если обещали перезвонить — перезвоните.

2. Опаздываете? Найдите способ предупредить об этом.

3. Не смейтесь над чужими мечтами.

4. Не возвращайтесь к людям, которые вас предали. Они не меняются.

5. Проводите с родителями больше времени — момент, когда их не станет, всегда наступает неожиданно.

6. Вежливость покоряет города. Пользуйтесь почаще.

7. Не смотрите телевизор. Никогда.

8. Не пишите "День рождениЕ" и не говорите "МоЁ день рождения".

9. Умейте признавать свои ошибки.

10. Откажитесь от привычки всё время жаловаться. Никого не интересуют чужие проблемы

11. Не распространяйте сплетни

12. В непонятных ситуациях всегда ложитесь спать. Также в любых ситуациях полезно помнить, что "и это пройдет".

13. Есть такая штука как «Двигаться дальше». Попробуйте, поможет.

14. Даже при серьёзной ссоре не пытайтесь задеть человека за живое…Вы помиритесь(скорее всего), а слова запомнятся надолго…

15. Говорите правду, и тогда не придется ничего запоминать.

16. Пришла в голову идея? Запишите.

17. В начале дня делайте самое трудное и неприятное дело.Когда вы сделали его — остаток дня вас не одолевают ненужные мысли.

18. НИКТО никому ничего не должен. Забудьте слово "должен". Выбростье из активного лексикона. Иначе действительно увязнете в долгах, да не только материальных, а ещё и моральных.