иллюзия реальности

а моє минуле бомбить мене, як я не знаю що.

так обожнюю видумувати різні речі.
наприклад, що ти читаєш мій блог, або що дивився форзац книги, яку мені давав.
або, або, або.

а мне рыдать навзрыд и обнимать тебя.

1) повністю розчарувалась у своїх друзях-хлопцях.
2) всю дорогу думала лише про тебе.
3) очікувала більшого від побаченого.
4) дуже втомилася

Варто слухати дядечка Ремарка і ні на що не сподіватися.

ну не відштовхуй же ж ти мене. !!
ти обпікся раз, і вже боїшся підходити до полум*я.
ти почав багато грати, ще більше закрився в собі, взагалі не йдеш на контакт.
ти робиш вигляд, що тобі байдуже на все, що трапилось, але це не так.
давай поговоримо, будь ласка.
будь ласочка.

давай у кіно, на какао і в ліжко?

запомните: никогда, НИКОГДА не перечитывайте старых переписок.
вы захлебнётесь слезами и утонете в окутавшей вас ностальгической нежности.

зачем слова, когда на небе звёзды?

сьогодні я витримала, але не відомо, як буде наступних разів. а вони будуть.
я і рада, що зима стане справді холодною, бо по квартирі ходитиму у світрах з довгими рукавами, а це означає, що можна буде ізрізати собі всі руки, і нічого не буде видно.
порізи заміняють людей. і допомагають.
__
останнім часом у моєму блозі лише текст, але завтра вдень це виправлю.
__
хороших снів. і пам*ятайте, що у вас завжди будете ви.
вдалих вихідних.

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю

вроде всё как и отлично, вот только я каждый день падаю духом.
и я нуждаюсь в человеке, который без слов поймёт, что мне нужна поддержка. что мне нужно всего два словосочитания, два грёбаных словосочетания, которые будут идти от сердца\души человека. который действительно будет считать правильным то, что или о чём он говорит.
потому что я не могу просить о поддержке. это неправильно, мне кажется.
даже самые душевные так слепы.

сначала я подумала: "а может открыть твиттер и инсту"? а потом такая: "да ну не, всем же пох "
потом я подумала: "а может всё-таки бросить ссылку на тви".
аргументация осталась та же.

херово, когда твои мечты сбываются у других.

я хочу сидеть с тобой на свит. лит, но последний шанс не был использован.
начинать всё сначала - пустая трата времени.
я хотела, чтобы ты что-то решал, и получила.
ничего не делание - это тоже поступок.

вычислить по лайкам, кто с кем встречается?

МОГУ, УМЕЮ, ПРАКТИКУЮ.