Мой мир.

так не хочеться банальних репостів, але здається саме це я і буду робить тут!

створила багато репостів - через хвилину удалила.

навіть блогу я не можу відкрити справжню себе, отакот

хочеться спать, нада англ ще доробить.завтра на 8:30

блііін

одна добра новина за день, хоть карантін продлили до вівторка!

Як добре коли є люди, яких не цікавить який ти маєш матеріальний статус чи який в тебе смак!Ти просто можеш бути справжнім з ним і розповісти йьому все, навіть найпотаємніше, Важко зрозуміти, що пройдуть роки і ця дружба з днями буде ставати слабшою, поки не зникне зовсім.Проте, жити треба сьогоднішнім днем і насолоджуватись кожним моментом.Надіюсь через кількі місяців, років я прочитаю знову цей блог і на лиці у мене виникне усмішка!

Ну от знову.Хотіла створити блог, де буду писати свою власну істроію, життєву істроію, свої почуття, переживання, проблеми!Але знову опиналась під впливом сопливих цитат і начебто занеслась в їхній світ.Кожна цитата, мовби вирвана з життя!Ось навіть і зараз тут вткну цитату:

Мне так мало лет, а уже есть что вспомнить и кого забыть.

и о тебе боюсь я думать,
и забывать тебя боюсь.

и снова сам себе перечу,
как будто сам с собой борюсь,
боюсь, что я тебя не встречу,
и встретиться с тобой боюсь.

а ты ни за что люби.

Ф.М.Достоевский

ты учишь человека летать, а он улетает от тебя.

сознание человека теряет свои способности когда влюблена