Это просто Вьюи блог

сміх, який різко переходить в істерику. мм, та це ж вже пік істерик. молодчинка. отак люди доводять. це аж смішно. ціла ніч попереду, оце весело буде, оце то даа. відчуваю, крім істерики буде ще і злість. дааааа

допомагати іншим, коли нестерпно болить самій ? ДА, ЭТО Я. КЛААААС

я втратила себе. Свою особистість. Абсолютно не відчуваю нічого. Полегшення немає. А що саме страшне - я не відчуваю себе. Немає ані страху, ані болю. Є тільки таке незрозуміле відчуття. Його не назвеш ніяк. Це поєднання всього. Я більше не я.