Это просто Вьюи блог

Аааа. Моє зайченяятко. Скайп форева. 9 січня , уууть.

Ти моя мілашечка. Ти знаєш, мені подобаються твої брови. І ще рот. Арр. Не знаю, як тобі пояснити, чим там вони мені бодобаються. Але вони круті. Атвічаю. Зуб даю, хаха

Зараз я сиджу і чекаю, поки ти ще раз зайдеш. Хоч так тебе бачу *

Кохаю, кицька*

8 січня.

Я п'ю чай і думаю, куди ти пішов.

Прокинулись ревнощі. Мені самій страшно від цього. Не було ж такого.

Але я себе стримую.

Сподіваюсь, ти нічого не приховуватимеш.

Я кохаю тебе, киця *:

7 січня.

Не знаю, чи правильно зробила, що розповіла тобі ту дурню. Але приховувати від тебе нічого не хочу. Я обіцяла.

Я хочу, аби ти знав, що ти дуже важливий для мене. І лише ти мені потрібен.

Немає настрою щось писати ще. Пробач.

Я кохаю тебе, моє чудо *

6 січня .

Ось так швидко пройшов цей місяць. Ми з тобой разом. Не я з тобою, не ти зі мною. Ми. Ми і лише ми. Я рада, що у мене є ось таке чудо, як ти. Сонечко моє, я хочу бути з тобою завжди.

Я тебе кохаю, зайчику!

Цілую ніжно, обіймаю *:

Listen or download The Funeral Of Hearts [Acoustic for free on Prostopleer

Уже 5 січня .

Біля мене майже вже спить Ванесса. Я в роздумах. Ти не дзвониш, мтс вимкнений. Мене починає це лякати. В голові вже прокрутила сотні негативних варіантів. Сподіваюсь, з тобою усе добре. Я дуже хочу почути твій голос. Хоча б це. Ще більше хочу тебе обійняти і нікуди не відпускати. Ти мені дуже потрібен.

Я кохаю тебе, мій їжачок. *:

Не перестаю думати про тебе. Хоч зараз я з подругою, і, здається, мені повинно бути краще, але блять! (пробач за слово). Ледве стримую сльози.

Я кохаю тебе!

Все ще 4 січня. День.

Ти знову онлайн. Ууу.)

Переглядаю фотки. Зупинилась на тій, де ти з Сашком.

Дивно, але його ніби не помічаю.

Дивлюсь на тебе і розумію, який ти для мене дорогий.

Ти - частинка мене.

Я безмежно щаслива від того, що ти у мене є. Деколи навіть думаю, що я не застуговую того, що отримала. Але я повинна тебе берегти. Мені ніхто більше не потрібен. Лише ти.

Сумую дуже.

Твоя Саша!

P.S. Кохаю безмежно!

Реву, як дурна.

Я дуже боюсь тебе втратити.

Без тебе я вже не зможу.

Ти для мене рідний!

Я КОХАЮ ТЕБЕ!

Твоя Агв.

4 січня . Якось невесело.

Та ти і сам чув.

…

3 січня . В мою голову залізла ідея: писати тобі дурню кожного дня в блокнотик і тоді, коли ти приїдеш, віддати його тобі. Перше повідомлення буде роздруковане, бо блокнотик я ще не купила. Ідея дурнувата, знаю. Але лише так я зможу звільнитись від емоцій.

Пробач, я і так вже розплакалась вчора в трубку. Не люблю, коли хтось чує, як я плачу. Я здаюсь собі якоюсь тряпочкою. Та і розумію, що іншим не в кайф чути втягування «соплєй». Але, на жаль, я ще не придумала легшого способу звільнитись від негативу.

Пройшло якихось 4 дні, а я вже скучила. Я не думала, що не бачити твою посмішку, твоїх очей, твоїх милих бровок буде так важко. Фотографія – то дурня. Я хочу тебе відчувати. Якби ж ти знав, що коїться зараз всередині.

І знову пробач. Вже за смс. Не втрималась я.

Ехх, мама гонить спати.

Я безмежно тебе кохаю, мій їжачок!

Твоя Сашуля *:

Привіт, коханий!

Якщо ти це читаєш, то ти вже в Чернівцях і вже точно зі мною бачився.;

Жаль, що моя голова працює не так швидко, і я додумалась зробити окремий блог лише зараз, 8 січня 2013 року о 18:39. Я почала писати різні записочки з 3 січня, адже чекати я не вмію. Мені потрібно було якось звільнитись від емоцій. На жаль, листочки почали губитись. Я кожного разу знаходила їх в різних місцях. Вирішила, що в електронному варіанті зберігати набагато простіше і краще.

Отже, пропоную тобі почитати, що зі мною творилось, поки тебе не було поруч.

Кохаю тебе,

твоя Сашуля *: