@ronniskub
RONNISKUB
OFFLINE

Airplanes

Дата регистрации: 26 августа 2011 года

Персональный блог RONNISKUB — Airplanes

Она зашла, спросила: "Можно чаю?",
Смотрела на меня и улыбалась…
Следила, как заварку наливаю,
Рукой о стенки чашки обжигаясь…

Она пила короткими глотками.
Молчала. Ничего не говорила…
Лишь иногда зелеными глазами
Мой интерес задумчиво ловила…

" Еще налить?", "Спасибо, я согрелась.
Я просто так зашла - замерзла очень!
Ну, все, пока. Я что-то засиделась.
Ты видел, как прекрасна эта осень? "

" Останься, - прошептал - я так скучаю… "
Она опять задорно засмеялась:
" Я больше в эти игры не играю,
Прощай, и так я что-то разболталась! "

Она ушла… А теплота осталась -
Духов горчинка и цветочный мед…
Ее спросили к телефону… Сердце сжалось -
Ответил, что Любовь здесь не живет!

Задумчиво смотрел еще на трубку,
Осознавая, всё - она ушла..
И мир сломался, как яичная скорлупка…
И в глубине заплакала душа.

Знаешь, уже и чай не чай
Без тебя.
Все что было таким родным и близким
Уже чужое. не мое.
Реки выходят из берегов,
А в доме у меня только виски.
На планете все меньше лесов
В книгах все меньше слов
И я снова выпиваю холодный виски
Знаешь
О тебе мне хочется петь много песен,
Писать много стихов,
Танцевать много танцев, но
Выглядеть это будет смешно
Для каких-то лохов,
Или приехавших иностранцев.
А ты подумаешь будто я просто сошла с ума
СуММа, суММа
Всех тех дней которые сводили с ума
Нас.
И тебя.
Но ты уже давно забыл то чувство,
Или просто врешь.
Как в доме без меня было пусто,
Какая по телу была дрожь
От каждой встречи\слова\взгляда.
Мне кроме твоих океанов ничего не надо.
Лишь бы вечность в них утопать,
И что навсегда
Знать.

На сотни километров нет души,
жизнь убегает мимо,
я лишь сожалею,
что в моей бутылке нету джина.
Одиночество- будто объявлен карантин,
остаюсь с этим городом
один на один.

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

RONNISKUB

Самые популярные посты

2

Она зашла, спросила: "Можно чаю?", Смотрела на меня и улыбалась… Следила, как заварку наливаю, Рукой о стенки чашки обжигаясь...

1

Іван ФРАНКО

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який...

1

На сотни километров нет души, жизнь убегает мимо, я лишь сожалею, что в моей бутылке нету джина. Одиночество- будто объявлен карантин...

1

Знаешь, уже и чай не чай Без тебя. Все что было таким родным и близким Уже чужое. не мое. Реки выходят из берегов, А в доме у меня т...