...

вона…лише вона..може мене зрозуміти….це настільки незвично, коли зовсім чужа людина може замінити тобі рідну сестру..так прекрасно, коли ти можеш передати свої почуття, думки і переживання та коли ти впевнена в тому що це залишить між вами двома..і тільки…коли тебе хтось зрозуміє…так хочеться вірити, що ця людина не покине тебе..ніколи, що ви будете вірні одна одній. .все життя..ніби ви пелюски однієї квітки..і триматиметесь одна за одну до останнього.завжди…..коли дивлячись на ваші спільні фотографії, ти з захопленням згадуєш ті прекрасні хвилини проведені разом…спільні переживання.."фішки"..сльози радості і печалі..все це поєднує вас..дякую тобі.щиро.справді.

ти зрозумієш, я знаю…я впевнена.

осінь.захоплює…перетворює мої думки в щось надзвичайне…і все частіше я починаю задумуватись про майбутнє..можливо…….можливо..з часом..всі мрії..побажання, все стане реальністю.іноді так хочеться повернути час назад на хвильку..змінити все….зробити так, щоб було як ти задумав…після…після тих подій, які обернулись до тебе не тим боком…повернути..поврнути той незабутній листопад 2010…просто на секунду відчути його ще раз….

…