Mu ne vsegda mu!

Dedicated to you, my dear;*
Не всі відразу знаходять сузір"я.
Не всі відразу бачать красиву пташку в польоті.
Не всім дано чути звуки трави.
Не всі відразу знаходять музику душі.
Далеко не всі зустрічають пані весну.
Не всі підхоплюють мелодію дощу.
Не завжди всі бачать життя серед хмар.
Не всі, чуєш, не всі!
Просто в той час вони відкривають нові зоряні системи,
просто саме в той час вони зосереджені на сонці, а пташка лише фрагмент.
Просто тоді вони спілкуються з квітами.
Не чують звуків душі, бо музика інших занадто голосна.
Не бачать пані весни, бо ще прощаються із зимою!
Просто вони намагаються почути мелодію вітру, коли іде дощ.
А про небо не думають, бо зараз на землі…
А ти теж, ти одна з них, схожа на краплину.
Яка у вічному пошуку свого океану…
Але ж не всі там живуть..
просто вони знаходять моря, менші, але затишніші…
просто вони - втомилися, а ти живитимешся ранковою росою і шукатимеш далі, бо ти не з тих, які течуть за течією…
Головне, аби зараз знову пішла злива, тобі потрібно знайти сили і іти далі….в свій вічний, безмежний океан любові.