13/08/10

Такі безсонні і зіркові ночі
Прогонять всі страждання і печаль.
Але також вони затьмарять все, нажаль,
Навіть твої безхмарні і блакитні очі.

Я пам"ятаю в полі кожен колос,
Як на губах твоїх брехливі почуття.
Ніколи більше не забуду голос,
Який заводив мене в дальнє небуття.

Ти обіцяв мені чудове, незабутнє літо,
Але чомусь одна і серцю жаль.
Ти геть пішов мені призначивши печаль
І залишилися лише засохлі квіти.

В думках завжди надію ти плекав,
Та не про наше, дуже жаль, кохання.
" -Ти перед виходом поправ лівий рукав
І матері своїй передавай вітання"