А по ночах пишу тобі листи, Не на папері - відсилаю небом. Ця електронна (Господи, прости) Зірчаста пошта - з покоління Феба.
І кожен промінь - то питання "як? " Його згасання - то питання "де ти?" А видиш місяць? То питальний знак - Один-єдиний на усю планету.
Чи ти отримала, чи прочитала, чи… (зриваюся, мов із каната, з ритму) А втім, не прокидайся і мовчи, - Накритий небом я, і ти накрита…
ну красиво же, правда? почему, почему мы читаем Шекспира, Пушкина т.д., но "отфукиваемся" от свой национальной литературы, она ведь прекрасна, и язык украинский безумно красивый, но, к сожалению, не "модный" в стране, которая называется Украиной. один вопрос: почему?
