найчастіше це трапляється восени. холодно, сумно, депресія, опалювальний сезон ще не почався. мерзнуть руки і серце. і ти починаєш озиратися навколо: хто ж їх зігріє? вирішуєш, що закохався у людину яку бачиш щодня. хоча насправді все це лише продовження твоїх мрій. ти помічаєш у ній те, що хочеш бачити, приписуєш їй риси, яких у неї насправді немає, видивляєшся в очах підтвердження почуттів, яких насправді не існує… бо так легше жити, відчуваєш, що хтось є поруч.