Написано під впливом Василя Симоненка]

б'є механізм складний по серці шибко
вмоляє зупинитись часовий
чи може, скоро близиться кончина?
чи в серці проросли з терна кущі

мені нема чого сказати людям
і де б не був, я почувавсь чужим
я звик стирати з памяті огидне
та пам'ятаю тонни зайвих слів

що меланхолія в душі сурмить відрадно
що пожирає душу гризота
ти ж завжди будеш з кимось йти за пару
за свій поріг переступати сам.

нівроку, власной долі не цураюсь
не оскверняю я свого єства
лиш одиноким звіром озиваюсь
в скрутну хвилину дам себе картать.