Не хочу перетворюватися на суху жіночку. Робота - навчання - знесиленна в дім. Нехай минає час, але життя лишатиметься повне романтики. В принципі, стабільність - це добре, але згадати б скільки всього було раніше. Сюрпризи, емоції, зміни, повна енергії і спонтанності. Хотілось би знову розцвісти, але як, коли зараз вже пізня осінь? Не хочу знати про приємні речі лише в спогадах, хочу їх відчувати зараз. Правду кажучи, опинитись би зараз за вечерею при свічках чи прокинутись зранку, а тут сік, квіти і там ще щось, не знаю, що там має бути. Не хочу, щоб життя перетворилось в буденність, не хочу зістарітись.