я наскільки зла, що мені не хочеться пояснювати і писати все знову, тому я просто вставлю тут повідомлення, яке я відправила Ксюші, з певними доповненнями…і в кінці ще допишу…
тіки шо поругалася з мамою. канешно не перший раз.
мене вона аж вибісила.. тоже далеко НЕ ПЕРШИЙ РАЗ
началося вообще з того, що я вчора ходила гулять і Владова сестра предложила попить пива, я короче випила 2 стакани, мене так розморило, шо я заснула…хоть і поставила будільнік, я його не почула, прийшла додому у 3,15
якимось чудом вообще проснулася…но то таке..я сьогодні зранку встала у пів 10..як і завжди я встаю..і сьогодні НА УДІВЛЄНІЄ я проснулася і поняла, що я виспалася)
ніхто мені нічого не каже. .ОК
шось я рішила зварить суп..іду в погріб по картошку…а у нас кіт уйобок сре під дверима входними…хоть і туалет в нього є..чогось йому нравиться там…і я така злюща постоянно, бо я все те убираю, мию там пол і так КОЖЕН ДЕНЬ
і тому коту похуй..ми його з папою і пиздили і кричали…оце стоїть не вслідить і все…насре
і оце ж сьогодні спускаюся я…дивлюся - насрав..я блять залітаю в комнату, хватаю його за шкібарки тащу до дверей…я так кричала на нього, що я думала його убью..
потом кажу мамі "це я сьогодні останній раз за ним убирала. мені пофіг. хай хоч здохне, я всеодно цього кота не люблю" а мама така каже "ти мені тут не кричи, якщо ти не виспалася, то нефіг тиняться до 4 утра" а я кажу "при чому тут не виспалася? Я кожен день убираю за тим котом, не ти! Я. мию пол, прибираю те лайно смердюче…а кіт даже на руки не йде і ніколи не йшов..при тому, що я вас не заставляла ніколи за своїми животними убирать" а вона тіпа каже "я тобі вже сказала, що нема чого тиняться до пів 4"…
сука…а я стою…і думаю..блять при чому тут те, що я десь хожу? і кажу "яка разниця де я хожу?" а вона "буде в тебе своя хата то і ходи до скікох хоч "
а мене аж розтіліпало… кажу "не нада начинать цю пісню..то буде тобі 16 ходи де хоч, то буде 18, то 21, а тепер в тебе нові приколи?" а вона "я такого не казала "
сука…я думала щас псіхану…хотя я і так на взводі
кажу "нада запоминать, що ти кажеш "
розвернулася і пішла
сука
я щас на скільки злюща, що мені хочеться собрать манатки і ніколи блять з нею не говорить. навіть не дивлячись на те, що мені немає куди іти, що у мене немає грошей і є універ, який треба закінчить, бо залишилося пів року. МЕНІ ПОХУЙ!
оце ВЄЧНО всю мою жизнь у мене з мамою були якісь тьорки…
потому шо вона вообще така людина, що от вона в школі золоту медаль получила, в універі у неї все круто…красний діплом.., найшла чоловіка, родила дитину у 22….і от вона думає, що я тепер тоже должна так жить
як же мене заєбали ці нотації по любому поводу..
що не зроби
ВСЕ не так
убереш в хаті - а чого ти ше бур'ян не вирвала?
вирвеш бур'ян на клумбах - а чого на городі не вирвала?
заробила 4 - а чого не 5?
і оце так постоянно… З УСИМ
у мене вже нерви не видержують…оцих її взглядів, наче я нічтожество якесь.
я вже заєбалася буть херовою дочкою, я заєбалася жить так, як всі хочуть, щоб я жила, я заєбалася шось робить "бо треба" або "бо шо люди скажуть".
я хіба наскільки погана людина?
я щас сижу і ридаю.
ДА у мене немає чоловіка у 23 года
ДА я вчусь на платному
ДА у мене немає постоянної роботи
але
ну шо я зробила не так в цій жизні?
чого мене так не люблять?
я не наркоманша, не курю, можна сказать не пью (по крайній мірі можу не пить, якшо треба), не залетіла і не родила дитину в 16 од якогось придурка, я не зробила нічого кримінального за свою жизнь.
тоді чого мене так не люблять?
у мене не то, що занижена самооцінка. у мене її немає.
я живу постійно з відчуттям невиправданих ожиданій. наче вони ждали од мене неясно шо, а получилася херова Маша.
то шо мене тепер? убить?