я ходив за тобою як пес-поводир
рівно три з половиною роки
я стоптав вісім пар черевиків до дір
втратив розум погорду і спокій
твої вічні гонитви і учти нічні
всі ці друзі раби менестрелі
задушила б ти краще мне уві сні
ніж на ці випускати галери
забуваю про біль про більярд і мільярд
незавершених справ і стосунків
я здолав стільки ярдів що жоден джихад
не скасує твоїх поцілунків
мінне поле фуршетів і шлейф дефіле
«телебачення, курва, преса»
я ганяв за тобою як рибне філе
що кохає морську принцесу
я забив сім болтів на дурну борню
за місцину під сонцем демонів
і спалилось інферно ткскзть на корню
демонтовані демони – де вони?
демонтаж інcтруктаж абордаж дебурбаж –
стадій десять а може дванадцять
це не так щоби ох і не так вже щоб аж
ну нормальна сізіфова праця
скільки все потриває не знаєш і ти
ти не звикла що ти вже велика
я твій пес-поводир
я готовий іти
я вже маю нові черевики