Саме так називається одна із притч Леонардо да Вінчі із Флоренції. Креветку пожер краб, який використав зручний момент - побачення закоханої креветки і небесного - місяця. Мораль: не варто ділитись із оточуючими усіма сокровенними емоціями.
У мене ж почуттів не вистачає. Декілька днів всього, а мені перед очима бігають картинки; ці слайди скрізь і переслідують мене де б я не була. Не те, щоб світ змінився; ймовірно, просто ще не осмислила. І знову чомусь новий порив скованості почався. Знову я відчуваю, мов ворота мене справжньої трохи закрились. Одного разу я ж не замкну їх на ключ?
Що вам сказати цікавого? Мені довподоби історія Відродження, жарти влучні "екстрасенса" Василини (Lol), волосся Дарії Кондратюк, простота окремих людей і інколи сором на обличчях оточуючих. Раніше я втягувала людей в діалоги, а тепер поглинаю їх особливості.
Вчора бачила вперше фіолетові тюльпани. Я не прихильник тюльпан, але мушу звернути вашу уваги, що виглядають вони холодно і чомусь нагадують мені "білу ворону". Я люблю білих ворон.
За стіною шумить 426. Ці геологи не соромляться кричати, слухати музику і бухати о 2:50, як і селянська війна 874-884 у Китаї змушує мене читати незрозумілі фрази. Так і життя біжить, а мені 18 і я усвідомлюю, що не стала тим, ким хотіла.
Скоро 8 і 13 березня. Мамі і бабусі/сестрі/тьоті потрібно буде відправити пакунок із подарунками. Жіноче свято все-таки - 8 березня. На 13 я і сама не уявляю тепер, як краще і що зробити. Мені хочеться зробити приємно, я хочу вразити, нагадати, скільки пристрастей було протягом цілого довгого, насправді, року.
Моя група, група №1. Я відмежовую два поняття, бо між собою вони далекі. Не знаю, що зі мною не так, або з цими особистостями, але ніхто з них не відчуває себе другом і не шукає, в принципі, друзів. Я чомусь надто звикла до теплого колективу, й щось забула, як посиніла від холоду моя рука на семінарі СІТ.
Будьте другом світу, і світ рано чи пізно підримає тебе. Добраніч, коти:3