Стало дуже. Тебе. Мало

Запишу твій голос на платівку
І вмикатиму завжди, коли тебе нема.
Твої знімки роздрукую з фотоплівки,
Розглядатиму щораз, коли сама.

Одягну вподобані тобою шорти,
Заварю вподобаний тобою чай,
Навіть кисню в мене мало у аорті!
Коли ти не поруч, скільки не вдихай.

Я шукатиму тебе усюди -
В спогадах серпневих вечорів,
Серед площі, сповненої люду,
У під'їздах й серед тонни слів.

Заповнятиму тобою весь свій простір,
Присвячу для тебе весь свій час,
Я в думках створю наш спільний острів,
Побудую дім тільки для нас!

Вибач, мабуть, я з'їжджаю з глузду,
Щось зі мною, мабуть, не нормально…
З нетерпінням жду твого приїзду,
Бо мені в цих клятих стінах
Стало дуже.
Тебе.
Мало.