І я вже б рада була про все забути, але щось мене зупиняє. Їду біля зупинки, і в думках одні спогади як ми там прощались завжди. Це так сумно втрачати рідну людину, треба просто уявити що ти зник і тебе немає. Та я не можу, адже так важко не любити. Невистачає тебе, твоїх дзвінків, смс, поцілунків… Важко розуміти, що більше не буде цього всього. І твої збережені фото тупо добивають. Сьогодні ти закрив повідомлення, і я досі не шарю чому. Можливо ти хочеш обмежити будь який спосіб спілкуватись, а можливо тобі так легше мене забути. А я хочу щоб ти знав, та просто не можу тобі повідомити. Я дуже сумую, мені дійсно погано без тебе. Бо ти- моє все. Просто напросто все, і це боляче втрачати коханого. Вже вдруге за мої 16… Хуйовінько