Скільки злетів і падінь може містити один єдиний день! Скільки разів на добу серце каменем падає в п'яти і скільки - птахом випурхує з грудей! Це і є життя - вир, невпинне колесо, шлях, котрий тікає з-під ніг, хвиля, яка спочатку жбурляє тебе на дно, а вже наступної миті підносить до сьомого неба. Усе так, як і повинно бути: люди наздоганяють час, стигле вечірнє повітря повнить легені, книги читаються на одному подиху, народжуються нові мрії. Світ нарешті зрушив з місця. Отже, тепер я жива.