все іде по пізді і the main thing не зациклюватись на цьому.

голова гуде. очі в тумані. я не хочу їсти. викладачка з англійської каже, що я дуже схудла і звертається до мене "poor girl". а що далі??

добиває те, що найближча подруга, з якою я з першого дня мого навчання у цьому місті, через 9 днів летить в Канаду і повернеться мінімум через 8 міяців. я так хотіла, щоб у неї все склалось і їй дали ту грьобану візу, а сталось це у той момент, коли я не хочу, щоб вона мене залишала і коли мені жахливо потрібна її підтримка. мені здається, що я не переживу це все. вибухну або згорю.. чи просто зникну..

як себе взяти в руки? я ніколи раніше не була такою розбитою.