Мені трохи від того сумно, що мрію-планую, а у мене того дизайну кімнати немає й не буде. Я зовсім змучена від відсутності вихідних і постійної праці над тим, що мені вбивають в голову на заняттях. Ану, ввімкніть аварійку! Пожежників сюди - змийте це все. Скоро вже і сесія, заліки = страждай скільки сили стане, а мені навіть не буде за то винагороди: спокою. "Додаткові елементи" як стандартний декор перед фоном, інколи виводять мене: я би може у ті дні і поїхала додому, бо мене насправді саме це "оздоблення" виснажує найбільше.
Від того моєї любові не менше! Просто як мені насолоджуватись бароковими стінами, на яких висять картини із зображенням буденних оргій? Вульгарність же. Мені сумно, через те, що я так вимріювала та окреслювала ці стіни, і сама хотіла відповідати їх вигляду, а вони будуть утиснені у відношенні 2:3. У цих стінах "після ремонту" продовжуватимуться мої дні як "до ремонту", бо суть у процесі була саме - прибрати ці прикраси, звести до пристрасного мінімалізму, який би не сковував мої танці любові у межах кімнати, де я тепер не рухатимусь, а контролюватиму стан навколишніх "елементів". Я знаю, що ви не розумієте. Зате я…