Дурненька, не губись в чужих світах.
За що я так люблю осінь? За те, що вона прийшла.Уяви життя без осені: ніякої депресії, опавшого листя і ніякого відчуття самотності та холоду. А що мені тоді робити? Жити чи що? Я ж щаслива, будучи сама у замкнутому золотому світі, де нарешті температура моїх холодних рук дорівнює температурі на вулиці. До того ж, депресія, яка викликає у мене безліч творчих задумок та неподібних усім почуттів.За що тобі варто любити осінь? За те, що вона вимагає з тебе показати усю драму. В іншу пору року ця драма - це реальність.
Люба моя, хто казав, що добрим легко серед давно здичавілаго суспільства? Ще в середньовіччі знахарок-лікарів спалювали на вогнищі. Тому самому, що викликало у них не задоволення від того, що відчувши таку зраду, вони можуть померти, стати вільними. А хіба? Та в цей момент у них було лише одне бажання: якби це втекти з вогню і далі бути не таким як всі. Зрозумій, особлива, особливим завжди важко.
Хто ці люди? Чи варті вони твого серця? Ти впевнена? Будь трохи вище, але незазнана. Будь мудріша, але не показуй.Бо хто вміє чекати, навіть якщо і тисячу років, то отримає за це двійну компенсацію. Настане мить, коли Пані Доля вибачиться і дасть тобі можливості, про які вони, інші, мріють. І тут ти зможеш довести всім: одного разу вони обрали собі не того ворога.
Відповідь: увімкни музику, спробуй щось прочитати. Будь собою, бо до твого рівня цьому світу ще так багато потрібно.