Щось втішає, щось розчаровує. Більше розчаровує, аніж втішає.
Поганий настрій Александра змарнував настрій мені: непоганий початок вівторка мав трохи поганий кінець. Фізра надіюсь буде норм, ОБЖ вийшло 65, тому для зараху це мені по гортань. Мене більше цікавлять ці страшні екзамени, типу ДІУ і Риму, етнології та іспанської. Я так надіялась, що нормально напишу твори, а виявилось, що усе змарнувала. Середній бал може буде норм, на кафедру зарубіжних не знаю чи пройду, але найгірше - на Давній явно будуть великі взятки, до чого я не готова. Загалом, зараз я лише думаю про те, якби залишитись на стипендії, а літом, можливо, знайти роботу. Щодо Сані, я чомусь все в надії, що він таки попаде на Середні віки - бажання мусять збуватись. Мусять.
Прийшла сукня: вона мила і гарна, за 60 грн аліекспрес молодець. Чекаю Артуру штани спортивні, бо продавець цього разу так собі.
Досі вчу Рим - 3 день за модулем. Надіюсь здати нормально, а не змарнувати все, як я вмію і як практикую. Потрібно й більше вчити Давню України.
Я забула, як відпочивати. Постійно напружена і відчуваю вину перед чимось, потребу вчитись, читати, бо панікую чи можу не встигнути. Я сплю і бачу сни з навчанням. Я мрію про літні канікули. Навіть те, що в кімнаті знаходиться 4 особи - давить на мене: я хочу свою кімнату, особисту, щоб посидіти спокійно, відпочивати або не думати про те, що робиться збоку.
Не дуже багато добра сталось в 2 семестрі. Дещо є, але більше квітів зла.