ти заводиш мене як ключик заводить забуту ляльку і вона вигрібає із шафи і тупо береться йти ти заводиш мене у плавні ти заводиш мене у хащі і умієш дивитися так що ніяк неможливо піти і петитом набрані вірші і граблями набиті гулі чорний вир неправдивих версій і психічних енергій фарш нас виводять у чисте поле нас виводять як в екзит-пулі у простори нічних диверсій де триває довічний фарс де триває одвічна драма де дорога веде до брами де немає ніякого храму і нема ієрогліфа «фальш» ти заводиш мене як ключик я заводжуся ніби лялька ти береш свій чарівний бубен ми разом вирушаєм у марш