Цей «океан» нас завжди надихає,
Дарує запах ніжних хризантем.
Їхні пісні нас завжди окриляють,
У них немає надто різних тем.

Їхні пісні по-різному красиві.
Осмислені, закохані, живі.
Вони бувають теплі і щасливі,
Бувають сонні, інколи сумні.

Їхня весна завжди приходить вчасно,
Їхнє «Вставай!, по-різному живе.
Замріяно, не звідано й прекрасно,
Звучить «Не залишай мені мене».

«Така, як ти» - це завжди солодкаво,
А «Обійми» - це завжди щось в собі.
«Зелені очі» й теплий запах кави,
Дарує щось прекрасне у житті.

«Все буде добре» - це завжди надія,
А «Незалежність» - завжди боротьба.
У кожного своя незнана мрія,
А добре «Тільки там, де нас нема».

«Стріляй», але прошу, лише без гільзи,
Слова завжди прекрасніші за все.
Безмежний спів, весна, Океан Ельзи,
І пісня, що затьмарює усе.