Напевно, саме випите мною Shabo-вино в 203 кімнаті з Вікою, Віталіком, Аньою, Єлизаветою і Нестерович змусило мене нарешті не кидати фото, а написати пост.
Хоча я завжди маю, що сказати (балакучість моя грішна), але я живу зараз в іншому світогляді. Ні, не у світі, а світогляді. Раніше у мене була повна воля і я не думала ні про що, окрім про створення собі всяких легковажних проблем, розважливих пригод; тепер я навіть здається стала спокійнішою та серйознішою, ніж раніше. Зараз у мене 1 проблема: я часто переходжу на російську. Просто у Александра сильний російський акцент, він давить мою українську, але я все одно вірна їй.
Казьмирчук мене перевіряв на коспект. Якщо вас цікавить, що він написав в конспекті, то це " Слухай та записуй". Я зрозуміла це не по предмету, а в спробі більше писати творів. До речі, я знову закинула, я знову не пишу.
Задумуюсь над кафедрою, бо почала подобатись давня та нова іст. України. До речі, вчора здала заяву про обраний спец-курс: регілієзнавство, історія укр. нації, історія філософської думки, латинська мова. Все це вивчатиму на ІІ курсі.
Я не дістала поки білетів до Луцька на Пасху. Чекаю додаткових вагонів. Я була б така рада зустрітись з Свєтою, мені не вистачає її бачення на мій світ.
Була на вишколі, що від студгвардії. І хоч було 5 хлопців і 2 дівчат - це було фантастично. Так, я слабка в бігові, тому майже вмирала, біжучи, але робота, яку ми виконували була цікавою: копали окопи, готували їжу на вогні, маскували "штаб", говорили між собою, сидячи в Голосіївському лісі у камуфляжі.
Я хочу, щоб в Александра не було проблем з кімнатою через спілкування зі мною. Хочу, щоб їхні стосунки були міцними, не зважаючи на моє існування взагалі. А ще, хочу, щоб він одужав.
У мене були гарні вихідні, а тепер пішов важкий тиждень.
Добраніч, а то мій настрій мене підводить.