я так давно не писала тут.

за цей час усе так змінилось. в мене повністю змінилось оточення. якихось "товаришів"- не стало. з'явились нові люди, нові інтереси.

фактично не поруч, але морально завжди зі мною за руку батьки.я дуже сумую за ними, і розумію, що дуже рідко кажу їм про те, як люблю їх.

я стала зовсім не я. починаючи від спідниць, яких я дуже не любила, довгих нігтів, яких у мене ніколи не було, відмови від м'яса, і навіть не знаю чим закінчуюючи.

часом так не вистачає минулого, але чи хотіла б я повернутись в минуле? мабуть ні. але майбутнє..? поки все іде течією, і я пливу цією течією. і мені майже завжди комфортно.

незважаючи на появу нових знайомих, довіра залишається одна. і ця моя довіра дуже далеко. і нехай, місяць-це мало, і скоро ми будемо поруч, але я хочу частіше мовчати в одній кімнаті, на одній вулиці і в одному місці, а не в вібері. я так тебе люблю, і я дуже тобою дорожу! і як каже моя мама " у вас такі дивні стосунки, то пів року не спілкуєтесь, то не можете наговоритись", але таке вже є. усі випробування зміцнюють нас.