Першознайомець за пів року попадав в багато неприємних ситуацій зі мною. І аварія не була основною серед усіх тих подій, які він називав мною вигаданими, які він уособлював в фразі " ти знову думаєш, що ти центр всесвіту".
я ніколи не розуміла чому він вважає мене такою самовпевненою. Я завжди спиралась більше на етикет і на мою наївність, яка дозволяла мені уявляти його хоча б другом, щоб виправдати таки мої дії, і боялась втратити стосунки. А як виявилось, найдоречніше питання це " які стосунки?".
це все моя уява.
ранок пішов котові під хвіст, бо я лише розчарувалась.
пів року можно бути знайомим з людиною, а між вами навіть дружби нормальної так і немає. Це як перший перехожий буде ходити щоранку повз тебе на роботу, і ти будеш його бачити, але ніколи не дізнаєшся його ім'я. Я думала, що знаю, а виявилось, що він вигадав собі псевдонім.
це була імітація. усе, що могло би бути.
скрізь.
наївний.