Наступного ранку, сівши в автобус рейсу 266, до якого ми дібрались маршруткою№7 зі старого міста Кам'янець-Подільського, поїхали до Чернівців. Я була в захваті від їхньої піци і хотіла плакати від дощу, що тривав цілий день.
Ми обійшли з Васілісою Чернівці майже всі пішком, тому добряче змерзли. Були і в ЧДУ, де знімали український жах " Тіні незабутих предків". Пройшлись містом і навіть якась бабуся шпицею попала мені в око і не вибачилась, за що я її зненавиділа. Довго ми добирались до вул. Гагаріна, де зранку домовились зустрітись з Сергієм о 6 вечора. Друзі, ми сіли на 34 маршрутку, спочатку годину шукавши і питаючи в людей як і де сідати, не маючи навіть назви вулиці (аж в кінці дізнались), а питали по опису " як їхати до ж/д вокзалу, 2 зупинки перед мостом по, можливо (?), річці Прут. І ми сіли на зупинці Турецький міст, але спочатку поїхали не у ту сторону. Аж потім чоловік підказав нам, що потрібно сісти в іншу сторону. Ми виправили свою помилку і поїхали та зустрілись з Чернівецьким патрулем міста, який саме отримував свої завдання. Там же ми і пройшлись по магазинам і купили мені кофтину (у Подільську ми купили сорочку і штани). Отакий-от шопінг і поїздка по Чернівцям.
Жіночка, зранку ще, в маршрутці пояснила нам структуру міста і порадила, куди краще сходити, тому я задоволена красою вулиці О.Кобилянської, вул. Руської, вул.Головна, але таки Подільськ вразив більше.
В Чернівцях дуже смачна кондитерська випічка " Ваніль". Саме там ми прибали бананові кекси та хлібчик " Кирпічик", як його роблять гуцули.
Чернівців мені вистачило на один раз, але я все одно в захваті.
Це була прекрасна двохденна подорож на 400 грн особистого бюджету.
А ще, міліціонери такі цікаві варвари… аахахахахха