Горить лице - в кімнаті спекотно. Правда тіло мерзне. Я вже три дні у Луцьку, а вже знаю план на двадцятиденні канікули. Майже дочитала книжку з стародавньої Греції та Риму; далі - Україна під Литвою. Прийшов час платити за басейн, а то так і не сходжу в нього; й накачати колесо на велосипеді. От і вся інтрига цікавого життя. Я тікала колись до Києва, щоб уникнути постійної громадської роботи, активності, відсутності волі і незалежності, а тепер злегка відчуваю себе відчуженою. Я як плебей у Римі. Знаю, що потрібно написати ще одне оповідання і завести його на конкурс Пчілки з прози, але це пізніше. Ось і всі справи. Потрібно навчитись насолоджуватись моментом? Давай краще помовчимо на питання чи я задоволена своїми діями.