Коли вже я прокинусь, аби не було подібних новин?! Ні про смерті на сході, ні про війну, ні про загибель найкращих українців

це як вся країна водночас втратила близького друга

просто не уявляю, як ми збиратимемось з друзями, братимемо гітари і співатимемо: "спи собі сама". Емоції задавлять.

Останній рік навчив цінувати людей, цінувати свій народ. Ніхто не вічний, і цей світ забирає найкращих до себе, коли ти того не чекаєш.

І знаєте від чого ще страшно? Щойно про це подумала. Що нам всіх ще доведеться ховати, всіх найкращих синів нашої країни.