Напевне, я хочу сказати лиш одне. Ніколи ні про що не жалійте. Йдіть вперед. Йдіть вперед впевнено, та уникайте того чого не хочете бачитизнатичути. Хоч я і виратила все, та я не жалію, знаєте? Нема чому. Бо буде краще, буде світліше. Так, тоді було доволі добре. Ідеально, я б сказала. Але знаю, що буде ясніше. І ось зараз, знову, (давно такого не було) коли я не очікувала таких "темних" днів тебе не має поруч. Не має мами, не має Саши. Знаєте, я гублюсь. Не хочу жити так, як зараз! Вибачайте ж вже мене таку хєрову, яка просто пішла з ваших життів. Але я знаю нащо це зробила. Мені добре, не вистачає лише власної кімнати і літа. Отже, всі люди такі ось як я? Вони ніколи не жаліють? Люди брешуть, і я брешу. Навіть зараз. Бо я жалію. Я, чорт, ж а л і ю!!! Але я знаю, що всі наші душі ще колись переплітуться. До нових постів :) Я горітиму в пеклі:з