Якого хуя ? Просто якого хуя все так напрягає ? Таке відчуття що це не моє життя, що це не в мене все рушиться за кілька днів. Знову ця зрада подруг. Нікому не можна вірити. НІКОМУ ! Я настільки поринулась у проблеми та помилки що навіть не помічаю приниження самої себе. Скажи, от просто нахуй тобі наші стосунки з таким відношенням ? Чому найрідніші люди так поступають ? Чому так боляче ? Чому ти такій уйоба ? Коли все буде добре ? Питання, відповіді яких ховаються від мене: ( Коли все починалось ти був ідеальною людиною. Знаєш чому ? Бо тоді ти тільки починав цінувати. Далі ти звик що це твоє, воно нікуди не піде, буде поряд. Далі ти почав нагліти на очах. Я втратила цінність у твоїх очах. Це була репетиція кінцю. Ти почав розуміти що ти не цінувавши своє, втратив. Вирішив повернутись і в тебе вийшло виправити свою помилку. Ти гадав що ти не натрапиш на ті самі граблі вдруге. Хуй там. Цінував, розслабився, забив хуй. Все як вперше. Так от знай, мені нахуй такий не треба. Я втратила в тобі того рідного який був. втратила, загубила, проїбала. Зламалась довіра, дружба, тепер і наші стосунки тріщать.Чому все рушиться одночасно ? Я просто не встигаю щось зрозуміти, і тут новий провал. Будь ласка, розберись в собі. Постав себе на моє місце, і тоді я подивлюсь так само на тебе. Господи, я тебе прошу, не заберай в мене останнє щастя. Будь ласка! я не хочу нічого ламати, та воно саме тріщить