Думаю стати трохи акуратнішою зі словами. Мій першознайомець, як виявилось, часто читає блог. На тижні ми дійшли примирення. Я скучила за другом, а він сказав, що любить мене, як сестру. Класно мати близького друга навіть у гуртожитку.
Не знаю, що ви будете думати - мені байдуже, я не маю з ним стосунків, як пара, але я обожнюю ділитись і розповідати йому про своє життя, мого Кота, а він про свої цілі в майбутньому.
Правда він трохи нагрішив своїм довгим язиком. Окаянне патякало. І він трохи посміється, але повернення блудного перознайомця - справа реальна. Тепер з моїм старим другом ми знову можемо бити один одного підстібувати, вийти на вулицю в 6 ранку і зайти в кухню й почитати мій блог.
Привіт, чорнявий