Я і досі не можу повірите в те, що сталось.Невже і справді я більше ніколи тебе не побачу?Ненавиджу це слово "ніколи".Воно вбиває в мені будь-які надії.

Твоє життя обірвалось несподівано для всіх.Хоч ми і мало спілкувались, але все ж таки, я люблю тебе.І досі перед очима спливає день твого 67-и ліття.Ти тоді обійняв мене, розцілував з словами "моя маленька".Я згадую твій голос, тебе зранку, з цигаркою і чашкою кави.А більше цього не буде.Я бачила, як твоє тіло ховали в холодну землю.Але і досі не вірю, що тебе нема.

Мама каже, що ти їй вбачався сьогодні весь день.

…

Скільки сліз було пролито, скільки ночей недоспано.
Якби ти тільки знав, скільки людей прийшло з тобою попрощатись і провести в останню путь.
Тебе знали, як хазяїна, як хорошого батька, і турботливого чоловіка.Ти беріг всіх, а тебе зберегти не зміг ніхто.

а тато…
я вперше в житті бачила, як він плакав.в той момент було найболючіше з того, що я відчувала. сльози батька.

ми любимо тебе, ми пам"ятаємо тебе.вічна пам"ять