Я майже не пишу, публікую одні лиш картинки. Просто не вистачає часу зібрати думки до купи, та й слухачів поряд досить. Завтра на мене чекає зустріч з "минулим", зустріч з викладачем-куратором, людиною яка навчала мене психології і відіграла досить важливу роль у моєму житті. Це був яскравий період сповнений подіями від яких ємоції іскрили, спокою там не було, але було щастя (ностальгічна посмішка).
Я не знаю, що їй казати, про що говорити. Знаю лише, що мене чекають, а отже, треба йти!