В четвер я була в Польщі і крім того, шоб лазить по магазінам і займаться закупами, я мала в планах, відвідать концтабір Майденек, другій в Польщі, після Освенцима по кількості жертв. І так, коли я туди приїхала, я прекрасно знала на шо іду і яка атмосфера, і енергетика буде мене оточувать. За цею атмосферою я і їхала. Ну отак от при вході виглядає сам концтабір.

Обмотаний забор залізною, колючою проволкой і вишка, з якої німці слідкували за порядком на території і розстрілювали тих, хто так чи інакше "неподобающе" себе вів. Перше куда ми попрямували це була газова камера, яку називали душовой, шоб не викликать підозри. В тому приміщенні навіть стіни пропітані смертю і стражданнями. В газових камерах ужасна атмосфера. Далі по периметру іде безкінечна кількість холодних бараків, в якіх люди замерзали до смерті в холодну пору року.

Наступне це був крематорій, за іронією долі, в той час, коли в нас там була екскурсія, туристи з Ізраєля тоже там перебували. Крематорій - це саме страшне місце на території табору і це не дивно, величезна кількість тіл там була спалена.

Біля крематорія стоїть своєрідний мавзолей, де знаходиться велика гора людського попелу та погано спалених людськіх кісток, зверху на меморіалі є надпис " Наша доля стане для вас пересторогою"

Не знаю, для себе я вирішила, шо Майданек це ще не край. Освенцим я все ж таки планую якось відвідать. Відчувши ту атмосферу і окунувшись в те все, я зрозуміла наскількі бредова історія людського суспільства, на скількі цей світ абсурдний був, хоча в деяких проявах таким і остався.