Це були істерики і майже доведена до плачу Марина. Кількість психів сьогодні зашкалювала. Я почала день з покупки куртки " Аляски" про яку мріяла і продовжила гостями з родичами та накритим столом. Далі загубила в дома телефон через Артура, що вибило мене геть з колії через паніку та крики вдомі. Почула я, що таке мій дім, луцький дім. А потім зустріч з Свєтою. Приємна зустріч. Пройшлись і поговорили. Повернувшись додому, я допила вино, і дещо захопилась грішними ідеями. Тепер лягаю спати, бо зранку в школу що ж, незвичайно якось - знову бути в Луцьку, але приємно штовхатись зі Світланою. Я люблю Луцьк.