Минуло місяців з вісім,
як вам вірші не писала;
знаєте, я за музою такою
вже геть давно заскучала.
Справи йдуть кепсько,
я - істеричка,
тиждень назад в мене
обсипало личко.
Ну ніби минуло,
але не там була радість,
я відсвяткувала дінюхі,
які окупили собі вартість.
Два дні напивалась
(навіщо не знаю),
але п'ю забагато,
через що потім страждаю.
Як вчила іспанську -
почала відставати,
завжди казала, що
іноземну МЕНІ усю не пізнати.
Історія - добре,
без неї ще краще,
чим далі йдуть тижні-
тим мені стає важче.
Що нове у мене?
Скажу вам:" нічого,
хіба що проблеми
й на блозі промова".
Я більше не можу -
серйозно признаюсь,
цих змін у собі
ночами жахаюсь.