Дякую кожній вью-дівчині за те що зі мною. Дякую що вислуховуєте всі мої радості, печальки, соплі і можливо не до кінця зрозумілі історії. Можливо я не багатослівна і не зрозуміла, прошу пробачення. Навіть тут, не можу повністю відкрити свою душу. Впринципі я веду такий собі щоденник, бо написане від руки легше всього може хтось прочитати. Вибачте що не оформлюю все гарненько, як би хотілося… я з телефону постійно. Не судіть строго. Дуже приємно що ви зі мною! ^-^ П.С.: і вибачте що ні з ким не знайомлюсь ближче, не складається в мене якось.. мабуть боюся прив'язатися а потім загубити