Таке відчуття, наче всередині душу стягують мотузками, аби не дихалось, не жилось.Сумую за тими всіма, кого втратила.Хвилююсь через тих, кого можу втратити.Кінець неминучий.Все швидкоплинне, тлінне.

дякуючи Богу, маю найкращих батьків, рідних та друзів.

не вистачає тих, кого Він забрав до себе.

тяжко уявити, що колись доведеться жити без тих, кого так люблю, кого вічно буду берегти в своєму серці.

для мене все стало надто складним, реальність виявилась не такою, як я очікувала.
тепер я відчула всю тяжкість дорослого життя

я хочу повернутись в дитинство

в своє безтурботне, щасливе дитинство