Моральна давка, в Києві складніше, складніше жити.
Сьогодні був модуль з історії первісного суспільства - не такий вже він і складний, але результат побачимо потім. На лекції ми з Лівієм грали в джойстікі. Короче, за одну пару ми пройшли цілу гру і я вже навіть стала краще грати. Мені сподобалось. Особливо, як всі інші дивились на нашу задню парту і хотіли дізнатись, що там.
Але тиждень почався невдало: мені погано надрукували в магазині реферат + я згубила сережку з стрикозою. Сьогодні йшов дощ, тому я трохи промокла під ним. Станцію Льва Толстого закрили, тому я йшла до університету пішком через станцію Олімпійську. І хоч там було надзвичайно красиво, на 10 хвилин на пару я запізнилась і змокли ноги, але взамін ввечері їла китайське блюдо, приготоване Лівієм. Він мене з Васілісою часто кормить. Так само ввечері ми зіграли в "Мафію" з одногрупниками та Тарасом - гра видалась веселою, хоча я часто була ведучою, бо моя Галинка тим часом їла помідори.
Христина привезла наше замовлення і сьогодні з Лєрою і Васілісою ми вмивались крутим набором від Ейвон. О 1 ночі, що нещодавно, ми проспівали декілька пісень і от всі сплять, поки я слухаю
О, ще здала свої чоботи в ремонт і тепер зможу взуватись тепліше. Бабусин крем виявився 290 грн, тому я не знаю, що робитиму і де шукатиму той набір, що вона хотіла, і який я замінити не можу. А от дівчата на "Мафію" принесла багато їжі класної, як і Мечислав, тому ми пограли і поїли чіпсів, торт, випили соку, бо вино я випила все вчора. До речі, вчора, себто 19.10.2014 я ніяк не могла настроїтись на реферат з археології і первісного суспільства, що випила все вино, яке мала, і співала вигадані мною пісні, сидячи в шапці у кімнаті.
Дні ніби доволі насичені. Жалітись нічого. Але щось не те. А ще, інколи, мені здається, що я скучаю за Сашою. Він одна з найкращих історій, які були зі мною. Ніхто не ставився до мене з такою повагою, як він, і так любляче. Але повертатись в минуле - погана прикмета - не смію.
Скучила я і за однокласницями. Страшенно. Моя Світлана особливо потребує моєї уваги, а я їй її дати не можу, бо я тут, в столиці, у Києві. До того ж, Київ красивий, але холодний - люди тут напружені. Страшенно напружені.
У мене залишилось 416 грн до листопадової стипендії числа 12 листопада. Себто я транжира страшна, а мені всього-всього треба буде купити, як я їхатиму додому.
Просто мені складніше. Я почуваю себе важче, змучено. У мене зникає ініціатива, а я хочу в Карпати, мій безтурботний Рай. Я люблю його більше, ніж коли-небудь що-небудь любила. Мені потрібна релаксація і вона лише у Карпатах.
А, як завершення, у мене завтра контрольна по іспанському. Успіху.
Рідні, бережіть себе від холоду. Не погоди, а людини.