Будь ласка, допоможіть мені. Я більше не можу. Не можу зображувати "люблячу дружину декабриста". В мені просто не вистачає самовіданності. Хочеться спокою. Затишку. Підтримки. Теплої і рідної людини поруч.

Вечори ламають мої принципи та характер. Кожного дня так: щось зроблю, я вранці жалкую. Мені є до кого звернутись, але нема нікого, хто буде мені по душі. З ким я зможу просто мовчати і почувати себе цілком комфортно.

До того ж, в мене якась творча криза. Не можу нічого з себе видавити. Відчуття, ніби усі слова в мені просто закінчились.

Вилікуйте мене, врятуйте та почніть зі мною з початку.